Саша прав, надо в первую очередь определиться с понятиями, которые вводятся в теме, чтобы не повторяться в следующих темах. В теме 2 буду вводить следующие понятия:
1. Алфавит языка, ключевые слова языка. Тут только хочу советоваться: стоит ли давать таблицу ключевых слов? Во многих книгах она напечатана, я ее ни разу не читала. Может быть не стоит тратить время?
2. понятие литерала(константы)
3. понятие переменной
4. Разделители, знаки операций, коментарии.
5. Определение типа.
6. Классификация типов.

Надіюсь, крапка з комою не потрапить у категорію "Розділювачі". У C#, на відміну від Паскаля, цей знак - обов'язкова частина оператора, а не розділювач. Навіть якщо цей оператор - останній, в кінці мусить стояти ";"

Терміни можуть залежати від мови програмування, і ОПЕРАЦІЯ присвоювання у C-подібних мовах - яскравий приклад.

Щоб не винаходити велосипед, пропоную переглянути доступну україномовну літературу про С/С++/С# та взагалі з інформатики. Можливо, вже є прийнятний переклад термінології. Які книги маєте?

Тому що він стоїть МІЖ об'єктами, які розділює. У Паскалі крапка з комою ставиться МІЖ частинами програми та МІЖ операторами. Наприклад, в такому випадку вона не потібна:
...
begin
   readln(a)
end.

бо немає ДВОХ об'єктів, які потрібно розділити. У С++ потрібно писати:

{
  cin>>a;
}

Що тут розділює ";" ?

Є ще непоганий варіант "службові слова", але пропоную зупинитись на "зарезервовані", бо це краще відбиває суть: мова резервує їх для себе, тобто забороняє довільне використання.

Згоден. Хоча краще все назвати просто операторами, оскільки всі вони реалізують якісь операції. Якщо операція не зовсім очевидна, то треба трохи "пофантазувати".

Є. Кома є розділювачем аргументів при виклику функції та імен змінних в описах. Двокрапка відокремлює перелік змінних від ідентифікатора або опису типу.

Якщо користуватися лише поняттям "оператор", то тут наведено ОДИН умовний оператор, в структурі якого використано ДВА оператори-вирази, в структурі яких, в свою чергу використано ТРИ оператори: для реалізації двох операцій присвоювання та математичної операції унарний мінус.

Просто, як правда! Операція - це якийсь процес, а оператор - спосіб відображення цього процесу у тексті програми. Томі у програмі - тільки оператори.

Здається сформувалося дві думки про оператори.

1. Все оператори.
2. Інструкції та операції.

"Все оператори" мені теж подобається. Дуже вже логічно звучить "оператори виконують операції". І немає заборони operator називати оператором.

Доречі ці дві позиції не протирічать одна одній. Тому замість вибирати давайте підемо далі.

ОПЕРАЦІЯ -- дія.

ОПЕРАТОР -- це позначення (визначення) ОПЕРАЦІЇ. Будь-якої -- if, while, +, -. Оператор if (розгалуження) виконує операцію розгалуження. Оператор while (повторення) виконує операцію повторення. Оператор + виконує операцію додавання.

ВИРАЗ -- будь-яка комбінація ОПЕРАТОРІВ та їх аргументів. Тільки вирази можуть набувати значення. Але можуть і не набувати їх. Вираз a+b набуває значення. Вираз if (x > y) y = x; не набуває значення.

ІНСТРУКЦІЯ -- структурна імперативна одиниця програми. Елемент, що спонукає до дії. Бувають прості та складені інструкції. Проста ІНСТРУКЦІЯ за своєю суттю є ВИРАЗОМ, що закінчується крапкою з комою. Складена ІНСТРУКЦІЯ є послідовністю ОПИСІВ та ІНСТРУКЦІЙ записана в фігурних дужках.

ОПИС -- описова (не імперативна) одиниця програми. Опис змінних, класів тощо. ОПИС не спонукає до дії. За виключенням описів, що містять обчислення початкового значення у вигляді ВИРАЗУ.

Таким чином:

Це ІНСТРУКЦІЯ. Це ВИРАЗ, що складається з оператора if, який в свою чергу містить ВИРАЗ, та дві ІНСТРУКЦІЇ (аргументи оператора if з математичної точки зору). Обидві ІНСТРУКЦІЇ в свою чергу є ВИРАЗАМИ, що містять ОПЕРАТОР =.

Програма на C# по суті є послідовністю ОПИСІВ класів. ОПИС класу є послідовністю ОПИСІВ полів та методів. Метод містить ІНСТРУКЦІЇ. Складена ІНСТРУКЦІЯ містить ОПИСИ та ІНСТРУКЦІЇ. Проста ІНСТРУКЦІЯ містить ВИРАЗ. ВИРАЗ містить ОПЕРАТОРИ та аргументи, які в свою чергу можуть бути ВИРАЗАМИ та ІНСТРУКЦІЯМИ.

Або знизу. Найменшими одиницями програми є ОПЕРАТОРИ та їх аргументи. Вони утворюють ВИРАЗИ. ВИРАЗИ утворюють ІНСТРУКЦІЇ.

Таким чином все оператори і if, і +. Єдиним наслідком для нашої дискусії про оператори є те, що не буває складених ОПЕРАТОРІВ, є складені ІНСТРУКЦІЇ. "Складений оператор" це скоріше ВИРАЗ -- комбінація ОПЕРАТОРІВ.

Схоже, відпадає потреба у понятті ІНСТРУКЦІЯ.

Вам не кажется, что от такой терминологии у детей возникнет каша в голове? Дети кроме английского изучают еще и математику, а там сложение, умножение т.д., включая сравнение - это операции. Зачем входить в конфликт с используемыми терминами на другом предмете? Я разговаривала с нашей учительницей математики. У меня сейчас три книги по С#. Во всех эти понятия трактуются по-разному. Шилдт называет операции операторами, как предлагает Андрей, а у Павловской и Микелсена операции остались операциями, а операторы - операторами. Я не понимаю, что, суть присваивания изменилась от названия? Это уже не заполнение переменной значением? А переменная - не физический участок памяти? Или ветвление имеет какой-то другой смысл? Почему профессор, доктор наук оставляет название операции сложению и умножению, а нам надо обязательно запутать всех, только чтобы было как у Страустрапа? Кстати, переводили-то переводчики. Перевести тоже можно по разному. И что в Паскале ветвление - не составная команда, которая тоже может содержать несколько других команд? А константа перестала быть константой от того, что ее назвали литералом? Как говорил Козьма Прутков давайте зрить в корень. И не усложнять и без того нелегкую задачу. Кстати, во всех трех книгах, включая Шилдта точка с запятой относится к разделителям. Специально отсканирую страничку и вышлю тебе Саша почтой. Ребята, вы умничаете.

Ладно, в конце концов какая разница, как называть понятия, которыми уже пользовались. Итак, сложение, умножение, сравнение - операция. Выполняет операцию - оператор (+, *, <,> т.д.).
Выражение состоит из операций, одной или нескольких.
Инструкция - команда программы. (if, for, т.д.) Инструкция состоит из ключевых слов и выражений и может включать другие инструкции. Если я неправильно поняла Андрея, пусть он поправит. Кроме того, Андрей, объясни мне еще раз связь понятий инструкция и выражение.
if (x<0) y=-x;
else y=x;
Здесь if -оператор, а все вместе -  инструкция? А выражения x<0;y=-x?

Хотілося б погодитися з Ірою, що в кінці кінців терміни -- це не найважливіша річ в нашій роботі. І занадто заглиблюватися не слід. Хоч з іншобо боку мати несуперечливу систему термінів -- це добре.

Слово "літерал" (англ. literal -- буквальний) ввели для того, що відрізнити "константи" від "констант".

const int c = 5;

c -- константа
5 -- літерал

"літерали" в нас ще часто називають значеннями, або теж константами. (5, 7.4, 1.0F, true, false, null, "hello")

Обов'язково акцентувати, що вираз може бути самостійною інструкцією (в кінці ставиться крапка з комою - інструкція-вираз), а може бути частиною інструкції (x<0 у цьому прикладі). По суті, крапка з комою перетворює вираз у інструкцію-вираз.

І ще одне за необхідність відповідати англійським термінам і не називати if оператором.

operator overloading -- можливість визначати дію операторів над об'єктами. Є таблиця, які оператори можна перевантажувати (+, -, ...), а які не можна (=, ?:, ...). Якщо ми назвемо if оператром, то нам потрібно буде додати, що (if, while, ...) перевантажувати неможна. Це звучить досить дивно. Ще більш дивно звучить "перевантаження складеного оператора {}".

Тут я согласна с Андреем. Отдельно разделители описывать не буду. Будем обращать внимание на них при описании синтаксиса инструкции. Более-менее с терминологией определились. Пока в объеме моего раздела. Андрей, спасибо за консультацию. Поняла особенности понятия литерал. В книге просто написано, что это константа.